Додаток 3 - Міністерство освіти україни

Додаток 3


М
ал. 1. Перелік відходів, що вивозиться на полігон





Мал. 2. Форма заповнення таблиці «Методи переробки відходів».

м
ал. 3. Приклад вибору методу знешкодження відходів





Мал. 4. Місце розміщення полігону





Мал. 5. Інформація про виконання роботи


Картка завдань


№ вар

Визначення класу небезпе-ки №

вар. з

дод. 3

Вибір мето-дів перероб-ки відходів. № відходів з

дод.7

Глиби-на заля-гання грун-тових вод, м

№ вар

Визначення класу небезпе-ки №

вар. з

дод. 3

Вибір мето-дів перероб-ки відходів. № відходів з дод.7

Глиби-на заля-гання грун-тових вод, м

1

1

1, 3, 8, 9, 16, 17

4,0

9

5

1, 5, 8, 11, 16, 17

6,8

2

2

2, 4, 10, 13, 16, 17

4,8

10

7

1,11, 14, 15, 16, 17

7,0

3

3

3, 5, 8, 10, 16, 17

5,0

11

1

3, 4, 8, 10, 16, 17

5,5

4

4

4, 6, 7, 14, 16, 17

5,4

12

3

7, 10, 11, 14, 16, 17

4,5

5

5

5, 6, 7, 8, 16, 17

5,7

13

8

2, 5, 10, 13, 16, 17

6,7

6

6

6, 8, 11, 15, 16, 17

6,0

14

8

1, 5, 8, 15, 16, 17

5,8

7

7

7, 12, 13, 15, 16, 17

6,2

15

2

2, 5, 13, 15, 16, 17

6,4

8

8

2, 7, 10, 14, 16, 17

6,5

16

4

6, 11, 13, 14, 16, 17

7,4



^ 5 Лабораторна робота «Методи очищення стічних вод»


5.1 Ціль роботи


Дослідження методів забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до питної води.


^ 5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів


Загальні положення. Як відомо, кожній дорослій людині на день потрібно 2-2,5 літрів води, а для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) - 8-10 літрів. Але цього замало: вода також повинна відповідати хімічним, гігієнічним й органолептичним вимогам, які полягають у наступному:

Гігієнічні вимоги до води визначаються у необхідності забезпечення її безпеки в епідемічному відношенні, що визначається мікробіологічними показниками.

Хімічні вимоги визначають токсикологічні показники води та її нешкідливість; включають нормативи для речовин, які:

Органолептичні вимоги визначають концентрації хімічних речовин, які впливають на органолептичні властивості води, які не повинні перевищувати нормативів зазначених у ДСТ 2874-82. До таких речовин відносяться марганець, мідь, поліфосфати, сульфати. Також на органолептичні показники впливають твердість, сухий залишок, запах, смак, присмак, колір і мутність.

Питна вода не повинна містити помітні неозброєним оком живі організми й не повинна мати на поверхні нафтову (масляну) плівку. Основне нормування показників води здійснюється за ДСТ 2874-82 - Вода питна.

Концентрації хімічних речовин, не зазначених у ДСТ, але присутніх у воді в результаті антропогенної діяльності людини, не повинні перевищувати ГДК, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Сума співвідношень виявлених концентрацій у воді до їх ГДК не повинна бути більше 1. Розрахунок ведеться по формулі:



де - виявлені концентрації, мг/л.


Водовідведення. Джерела забруднення гідросфери розрізняють:

Технологічні - це забруднення, що формуються у воді в процесі її використання в технологічних операціях на виробництві. Ці забруднення нормуються і їх концентрація у воді визначається умовами технологічних операцій, режимами обробки виробів і т.д.

Внесені - це всі інші забруднення, що потрапляють у воду, які врахувати й розрахувати до використання води неможливо. Це випадкові величини. Прямим джерелом забруднення води є технологічні процеси (різання, свердління, шліфування, і т.д.). Вода також забруднюється в устаткуванні, трубопроводах, агрегатах які перекачують воду (насоси, помпи, і т.д.), ємкостях зберігання й підготовки води.

У виробничих цілях у воду вносяться спеціальні хімічні компоненти, що надають їй властивостей, необхідних за технологічними умовах обробки виробів.

Основу водовідведення становить каналізаційна система. Вода після її застосування зливається через систему стоків, тому ця вода - стічна.

Розрахунки по визначенню необхідного ступеня очищення стічних вод, що спускають у водойму, роблять по вмісту зважених речовин, споживанню стічними водами розчиненого кисню, припустимої величини БПК (біохімічної потреби в кисні) у суміші річкової води й стічних вод, зміні активної реакції води водойми (рН), фарбуванню, запаху, сольовому складу, температурі води, а також по гранично допустимих концентраціях (ГДК) токсичних домішок й інших шкідливих речовин.

Зв'язок між санітарними вимогами до умов спуска стічних вод у водойми й необхідний ступінь очищення стічних вод перед спуском їх у водойми питного й культурно-побутового водокористування визначається по формулі:

, (5.1)


де й - витрата води у водотоці й витрата стічних вод (м3/с);

- концентрація шкідливої речовини у водотоці (фонова)(мг/м3) (варто помітити, що, якщо , всяка необхідність розрахунку, природно, недоцільна, оскільки викиди не зроблять воду чистіше, тим більше коли вона й так занадто забруднена);

- максимальна концентрація шкідливої речовини в стічних водах,

(мг/м3 );

- гранично припустима концентрація шкідливої речовини в пункті водокористування (мг/м3);

- коефіцієнт змішання, що розраховується за допомогою рівняння Фролова - Родзилера:

(5.2)

де , - відстань (м) за фарватером від місця випуску стічних вод до найближчого створу водокористування (пункт водозабору рекомендується розміщати на відстані не менш 1 км вище за течією від місця випуску стічних

вод),

- коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішання, визначається за формулою:


, (5.3)


де: - відношення відстаней між місцем випуску й місцем водокористування по фарватеру й прямій лінії, а - приймається рівним 1 при береговому випуску стічних вод, - коефіцієнт турбулентної дифузії, для рівнинних рік дорівнює , де -— середня швидкість течії ріки (м/г), - середня глибина русла (м).

Після підрахунку концентрації речовини, що, викидається у водотік слід підрахувати й - концентрацію даної речовини перед розрахунковим пунктом водокористування - за допомогою основного рівняння змішання стічних вод із природними:

(5.4)

Вирішивши це рівняння відносно маємо


(5.5)

Якщо , то міри прийняті для очищення або розведення стічних вод достатні, у противному випадку необхідно прийняти заходи щодо зменшення стічних вод або концентрації в них шкідливої речовини. Примітка: замість у формулі можна використати оскільки це максимальне значення .


Методи очищення води

Механічні

Хімічні

Фізико-хімічні

Біохімічні

Проціджування

Нейтралізація

екстракція

біологічна

Відстоювання в гідроциклонах, фільтрація, центрифугування, флотація;

перетворення іонів у малорозчинні з'єднання, окиснення, відновлення; спалювання;

сорбція (адсорбція, абсорбція); іонний обмін; коагуляція; флокуляція; електроліз; магнітна

мікробіологічна; знезаражування; консервація;


Механічне очищення. Застосовується на 1 етапі очищення для витягу грубо дисперсних домішок (тверді відходи, обпилювання й т.п.) і нафтопродуктів. Також застосовується в процесі доочищення води (наприклад, звільнення від суспензій, що утворяться після застосування хімічних або фізико-хімічних методів). Ефективність очищення 50-95 %.

Проціджування здійснюється, щоб не допустити влучення в стічні води відходів виробництва механічних включень (наприклад стружка й т.д.), розмір яких більше 16 мм за допомогою ґрат. Грубо дисперсні домішки виділяють із стічних вод відстоюванням. При виділенні зі стічної води масел або нафтопродуктів (масловідстойники, нафтопастки) часто використовуються пристрої для підігріву води.

Осадження в гідроциклонах. Гідроциклони призначені для виділення зі стічних вод домішок з гідравлічної величиною 5...25 мм.

Фільтрація. Фільтрацію застосовують для виділення зі стічних вод в основному грубо та мілко дисперсних домішок як на попередній, так і на завершальній стадії очищення води від суспензії.

Флотація. Має широке застосування у водоочищенні. Флотаційні процеси визначаються як процеси молекулярного прилипання часток флотованого матеріалу до поверхні розділу двох фаз - найчастіше газу й води. Мета способу: створення перенасиченого розчину повітря в стічній воді. Пухирці повітря, що виділяються, піднімаються нагору, де до них прилипають забруднення, на поверхні флотатора утвориться пінний шар, що віддаляється Основне призначення флотації - видалення з води суспензій, нафтопродуктів, жирів. Ефективність очищення може досягати 95 %.

Хімічне очищення. При хімічному очищенні використовуються хімічні реагенти, вплив яких на воду змінює її фізико-хімічні показники. При хімічному очищенні досягається глибоке очищення вод з витягом розчинених домішок і зміною фізико-хімічних властивостей води, виділяються наприклад нікель, оксид сірки, сульфіди, вуглекислий газ. Ефективність очищення може досягати практично 95 -97 %. До хімічних методів відносяться:

Нейтралізація. Санітарними нормами передбачене скидання нейтральних промислових стічних вод у каналізацію або у відкриту водойму (рН 6 -8).

Метод відновлення застосовують для очищення стічних вод від токсичних з'єднань, які у відновленій формі менш токсичні. Відновлення проводять солями заліза, газоподібним оксидом сірки.

Метод окиснення застосовують для знешкодження стічних вод, що містять токсичні домішки (такі як ціаніди) або для дезодорації стічних вод (наприклад, сірчасто-лужних). Як окисники, використовують хлор, озон, діоксид хлору, технічний кисень.

Спалювання. В основі методу лежать термоокисні реакції. Вода в розпиленому стані вводиться у високотемпературну зону (800- 900 ˚ С), де вона випаровується, органічні домішки згоряють, а мінеральні - утворюють тверді розплавлені частки, які виводяться з робочої зони. Цей метод доцільно застосовувати: при обробці невеликої кількості стічних вод, які містять органічні забруднення; при добуванні зі стічних вод коштовних мінеральних домішок; при наявності гарячих виробничих відходів, які можливо використовувати, як паливо.

Фізико-хімічна очистка. Грає значну роль при очистці промислових стічних вод. Ці методи використовуються як самостійно, так і у поєднанні з іншими методами очистки. Наприклад, використовуються за наявністю у воді свинцю, олій, гасу, нафтопродуктів, цинку, хрому, телуру, фенолу, міді, бактерій, хімічних відходів.

Екстракція. Використовується для очистки ст. вод, які містять велику кількість розчинених органічних речовин, що мають технічну цінність (феноли, жирні кислоти).

Сорбція. Це процес поглинання речовини із ст. вод твердим тілом або рідиною. Поглинаюча речовина називається СОРБЕНТОМ, а та що поглинається - СОРБАТОМ. Сорбція, що супроводжується хімічною взаємодією сорбенту та сорбату, називається ХЕМОСОРБЦІЄЮ. Поглинання речовин поверхнею сорбенту називається адсорбцією, поглинання всім об’ємом сорбенту називається абсорбцією. Використовується для очистки стічних вод від багатокомпонентних сумішей. При використанні цього методу для очистки слабо концентрованих стічних вод досягається дуже висока ступінь очистки (до 99,99 %). (Побутові фільтри.)

Іонний обмін. В основу способу покладена іонообмінна адсорбція. При адсорбції стічної води переважно адсорбуються катіони або аніони, які замінюються на еквівалентну кількість іонів, того ж знака із адсорбенту. При цьому розчин залишається електронейтральним.

Коагуляція та флокуляція.

Коагуляція один із найбільш розповсюджених способів обробітки природних та стічних вод. Коагуляція - це процес укрупнення дисперсних частинок в результаті їх взаємодії між собою і об’єднання у більш крупні агрегатні сполуки. В очистці вод коагуляцію використовують для прискорення процесу осадження тонко дисперсних домішок та емульгованих речовин.

Флокуляція. Це процес агрегації частинок, які зважені, при додаванні у стічну воду високомолекулярних сполук, що називаються флокулянтами. Основною відмінністю від коагуляції є те, що агрегація відбувається не тільки при безпосередньому контакті частинок, але і у результаті взаємодії молекул, адсорбованих на частинках флокулянта. Флокуляцію проводять для інтенсифікації процесу утворення пластівців гідроокисів металів з метою підвищення швидкості їх осадження.

Електроліз та електродіаліз. Основу електролізу складають два процеси - анодне окислення та катодне відновлення. Цей процес широко використовується для опріснення солених вод, і в останній час він став використовуватися для очистки промислових стічних вод.

Магнітна обробка. Ця обробка використовується, перед усім, для видалення залізомістячих домішок (забруднення, що володіє феромагнітними властивостями).

Біохімічна очистка. Біохімічна очистка — обов’язковий елемент водообробки господарчо-побутових стічних вод та деяких видів промислових стічних вод. Основним видом промислових стічних вод, що піддаються біохімічній очистці, є води, які містять органічні елементи (органіч. відходи, бактерії і т. п.), феноли, аміак, нітрати і т. п. Ефективність очистки до 99,99 %.

Біологічна очистка. Основу біологічної очистки утворюють процеси, зв’язані з біохімічним окисленням органічних забруднень мікроорганізмами активного мула. Процеси біохімічного окислення відбуваються у аеробних або анаеробних умовах. В ході біохімічних процесів розпадаються органічні забруднення з утворенням більш простих низькомолекулярних сполук. Процес окислення в аеробних умовах продовжуються до утворення С02 і Н20 з виділенням енергії, яка акумулюється при фосфолюванні в фосфатних зв’язках аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) і після цього використовується мікроорганізмами.

Мікробіологічна очистка. Процес, в якому біоценоз різнотипної мікрофлори замінюють відповідними культурами мікроорганізмів.

Процеси мікробіологічної очистки у штучних умовах проводяться на біофільтрах, в аеротенках, метантенках.

Обеззараження використовують для знищення у питній чи очищеній стічній воді патогенної мікрофлори. Консервацію води використовують для довготривалого зберігання води без зміни її фізико-хімічних властивостей.

^ 5.3 Опис Господарської системи, що моделюється


5.4 Порядок виконання лабораторної роботи

Для виконання лабораторної роботи із робітничої директорії необхідно запустити програму «Методи очистки стічних вод».

^ Робота з програмою розбита на кроки:

Крок 1 - Перевірка відеорежиму - необхідна, так як програма розрахована на режим 1024х768 та не може коректно працювати при іншій дозволяючій здатності дисплея.


5878541872791476.html
5878662753504353.html
5878807379411233.html
5878897582951969.html
5879007395849611.html